Історія з Польщі

Зараз в поїзді, їду у Львів,  мені нагадалась кумедна історія, яка трапилась зі мною, коли теж колись їхала у Львів!
Відбувалося все так :
Спочатку розкажу невелику прилюдію, щоб зрозуміти чому все  так трапилось . Ми летіли в літаку п'ять з половиною годин. Більше двісті міліметрів рідини на літак проносити не можна . Уявити, що означає двісті міліметрів рідини! Два ковтки, і то при взльоті, коли страх паралізує всі рухи і подих!!!
Приїхавши на вокзал у Катовіце , звідки  чекала дорога додому, ми були страшенно спраглі і голодні!  Але тут халепа - після одинадцятої вечора на величезному вузловому ж/д і авто вокзалі( вони знаходяться поряд) все перестає працювати - магазини, кафе, ресторани ! Навіть туалети платні, а розраховуватися можна тільки злотими. Звідки взяти злоті, якщо обмінники не працюють , а Visa Card в туалеті не приймає ? До голоду і спраги добавилася ще одна проблема, як ви зрозуміли - туалет!
Ми подались у пошуки і на горизонті появився заклад типу Kitchen House. Як ми зраділи! Звичайно і туалет, і бургер,  і вода....
Тепер ми попались! Цей заклад став для нас, немов палка з двома кінцями. У них стояв автомат з безкоштовними напоями Coca Cola, Sprite, Fanta, Soda, вода. Ми пили усе і стаканами по 0,5л. Пили досхочу, поки  не закрився заклад!
Тепер - дорога, довга дорога до Львова з українськими водіями, плюс кордон у декілька годин...
Наша спрага і жадність на безкоштовний напій - наповнила наші мочові за лічені хвилини! Вся поїздка в Україну  була, немов каторга і випробуванням власних здібностей не попісятись в штани!
Наступного дня я захворіла на цестит! 
Урок з цією історії я засвоїла - безкоштовний сир буває в мишоловці!