Бувають люди, ніби лейкопластир - одноразові і поверхневі. З ними добре говорити про погоду, про те, що зранку згоріли млинці, які оцінки в сина, що купила в супермаркеті, не більше - вони на більше не здатні.
Буваю люди, немов бинтова пов'язка - ними зручно обв'язувати рани, до них звертаються, коли біда, коли стогне душа, а потім - відлягає і ти знову живеш своїм життям.
Є люди,що подібні до гіпсової пов'язки - вони незамінні, міцні духом, з власним баченням і бажаннями. Але вони так муляють і мішають жити. Ти хочеш їх по швидше позбутися, немов кам'яного твердого гіпсу.
Буваю люди, немов бинтова пов'язка - ними зручно обв'язувати рани, до них звертаються, коли біда, коли стогне душа, а потім - відлягає і ти знову живеш своїм життям.
Є люди,що подібні до гіпсової пов'язки - вони незамінні, міцні духом, з власним баченням і бажаннями. Але вони так муляють і мішають жити. Ти хочеш їх по швидше позбутися, немов кам'яного твердого гіпсу.
А є люди, що нагадують металічний штир, який кладуть, наприклад, коли ламаєш ключицю чи руку. І ти мусиш з ним жити, спочатку може бути незручно, але проходять місяці чи роки і дискомфорт зникає, хіба на погоду тягне, а так - ти повністю забуваєш про нього в своєму тілі. Є теж люди, без яких життя...приносить біль, і хоча ми всі час від часу муляємо один одного, але загалом - вони незамінні!!! З ними ти відчуваєш життя, з'являється друге дихання і ти знову готовий на подвиги навіть попри переломи, падіння, невдачі чи розчарування.
Немає коментарів:
Дописати коментар