Доповзає вечір до свого кінця, так саме це слово влучно відображає стан наповнення і втоми сьогоднішнього дня....
Ранок почався о 6.30, звичний час нашого ритму.
Когрес...
Кава. ..
Друзі...
Така несподівана і приємна зустріч.
Кава....
Пиво....
Жива музика...
Дощ..... Нічне місто.... Педаль на газ і дощ на шибках.....
Дорога і заплакане місто, мокрі вулиці, світлофори....
І швидкість ....100....
Ці миті, ніби ковтки повітря, ніби інше життя, де сльози не солоні,а смаку дощу і присмаком весни, запахом нарцисів і фіалок.....
"Kisses back" Matew Koma....
І, мабуть, більше не можу писати, бо ця швидкість..... Вона .... Дає стільки адреналіну. ... Як секс.... .....Як смак життя......
суботу, 25 березня 2017 р.
Вечір у моєму місті ....
четвер, 9 березня 2017 р.
Львів
Думки кишать, як бджоли у вулику,а вирв атись на зовні немає сили, і всередині відчуття, ніби впала у яму з якої нереально вишкрябатись. Так ,ми вкотре кардинально змінили своє життя, перегорнули сторінку своєї історії під назвою "Сторожинець" і ..... знову - Львів!
Я навіть не усвідомлюю до кінця з чим прийдеться жити, з чим зіткнемось і що буде далі .....
Усе змінилося: сьогодні ми не настільки молоді і наївні, але трохи з життєвим досвідом і зашкарублим серцем . Сьогодні падає дощ,і я просто отримую внутрішнє задоволення від того, що це місто зустрічає мене саме так..... Львів просякнутий розлукою і дощами,а ще моїм минулим і невідомим завтра....
Вчора був камін, вино, оливки і тепле ліжко. Вчора згладило мої сльози....
Але я досі сумую.........