Історія з велосипедом

- Ти задоволений поїздкою?
- Як, і всякий, хто їде, щоб від чогось втекти!
Френціс Скотт Фіцджеральт

День почався дрібним проливним дощем.... таким,що промиває мозок, коли залишаєшся на одиниці з собою. А можливо це перший осінній дощ і всякі катаклізми в середині спричиняють страшну нестачу допоміну, адреналіну і ще чогось,від чого почуваєш себе людиною.
Одже, думки можна промити, хто ніколи цього не робив під проливним дощем - раджу, адже душ чи гаряча ванна, то зовсім не те. Я позичила велосипед, бо мій вкрали, і поїхала відвести чоловікові обід( вісім км в один бік)! Часом можна здивувати когось такими не типовими вчинками, головне не шкодувати, якщо вже почав якось діяти,бо насолода від процесу пропаде,а це саме важливе у нашій справі.
Пустився дощара, я ж знала на що йду, тому одяг, який прилип до тіла, немов тряпка,якою щойно вимили підлогу, краплі що стікали із шлема, зальопані окуляри і всесвітня порожнеча навколо і всередині - винирнули із глибоких закутків свідомості найнеприємніші моменти мого минулого. Перше що запитав Юрій: " Згадала Швецію?"
І не тільки Швецію,а й всі мокрі моменти життя,які доводилося пережити,щоб жити.... І воно,якось стимулює,не знаю що саме, але цих пару годин - вони роз'їдають мозок,а потім, немов заливається потік нової інформації, чогось не такого мокрого, липкого, брудного,обляпаного, сірого, чужого.
І насправді під такою зливою ти ніколи не захворієш, можливо організм просто віддає усе негативне і ....не знаю....
По дорозі я зупинялася декілька разів, щоб подивитися на небо і  поля, бо коли їдемо автомобілем - ніколи немає часу, щоб дозволити собі милуватися приємними пейзажами. Ну скільки ми разів зупиняємося на знайомій дорозі,якою наприклад їздимо на роботу,просто так - щоб пропустити крізь себе захід сонця, осіннє листя, зимові хуртовини? Все ніколи.....
І в таких поїздках,як сьогодні, я розумію, що означає " вільна людина" - це радше стосується стану,в якому ти повністю задоволений, що ти робиш і ким є, ти розумієш значення життя і цінність найважливіших речей. Ти по справжньому відчуваєш себе незалежним, коли дозволяєш собі жити і сам керуєш власним життям. Такі миті - безцінні!
І я впевнена - дехто скаже, що так говорити - це надто самовпевнено і  нереалістично. Нехай, але,як співав Кузьма : "не маючи нічого - мати всьо"!
Дозвольте собі вийти за власні рамки буденності, бодай спробуйте: напишіть листа,чи прогуляйтесь наодинці,ну не знаю - ляжте просто раніше спати чи пройдіться по книгарнях і понюхайте,як пахнуть нові сторінки або нанесіть в магазині купа парфумів, навіть, якщо ви не збираєтеся нічого купляти.... можна стільки всього придумати.....
Навіть у дощ варто іноді їздити на велосипеді чи ходити без парасольки,повірте - це надзвичайно приємно!