Люди

Я засвоїла одну важливу істину -  випадкових людей в нашому житті не буває! Більше того, бувають особливі люди, які лишають у ньому не просто там якийсь слід чи відпичаток, а цілу дорогу протоптують, прокладають трасу, справжнє  шосе, дають тобі не напрямок, а справжній поштовх до життя і його непростих поворотів.
Хоча, ніколи не знаєш, що далі, а жити то потрібно, не раз з травмами, подряпинами чи переломами....
Ніколи не ігноруйте тих, хто поряд, вони не просто так...і нехай вони зникають на деякий час, і ти до безтями рахуєш зворотній відлік одна, п'ять, сім, дев'ять, десять, одинадцять, п'ятнадцять, двадцять.....годин, а потім - днів, тижнів....

І час так усе закручує, що ти вже не відчуваєш тріщин, забуваєш про подряпини, не пам'ятаєш про переломи, хіба зрідка, на погоду....і можуть зарости стежки у твоєму серці, навіть вирости бур'яни, але.... не забувай, що їх хтось прокладав, формував тебе як особистість і вчив дивитися на світ в таких інших кольорах, вчив нюхати хризантеми і чорнобривці, мокнути під дощем і пити каву без цукру, ніжитися в ліжку і чекати завтра, а ще - відчувати, відчувати і ще раз відчувати і все пропускати через себе, бо тоді життя відчувається з таким   приторним присмаком щастя і комфорту....