Важко сказати скільки має минути часу, щоб пройшло літо, яке ніжно гріло теплом, яке зовсім нас не жаліло.
Можна комусь виколити око, зрештою і собі... можна - є протези, контактні лінзи, окуляри, що маскують твій вигляд і стан. А якщо вирвати серце? Можна комусь, а можуть і тобі....як жити, коли рана не гоїться, а кровить, коли аорта перерубана і кожна хвилина здається останньою?
Остання хвилина - вона ж наступить - з серцем чи без, просто без, напевно, швидше....
І повітря, подихи - такі не рідні, не потрібні, такі останні.....