Бахмут

Бахмут .
Є деякі міста, це суто моє суб'єктивне враження, скільки в них не  живи, нічого не міняється, життя стоїть на одному місці, люди працюють бо так потрібно, дихають бо народилися​ із такою здатністю, і такі міста, ніби магніти людської пустоти.... Ну.... Бахмут, мабуть, теж є таким містом - залишки історії, радянського порядку, зовнішньої стіни і неймовірної одноманітності.
Тут їздять тролейбуси , дешевше таксі, непривітні продавці, багато випивших людей , радянські  магазини, чисті вулиці, падає дощ, від якого піднімається настрій, холодні  весняні ночі, липкі думки,які клеються до тротуарів, будинків, авто, щоб загубитися і не поринати  в буденність, яка провисла у всьому, що оточує тебе.
Я б не могла жити тут і навряд хотілося б сюди повертається, хіба , щоб в піти на екскурсію в шампанський завод- найпопулярніший від днів союзу!