мрії

Мабуть, я давно мала це написати, просто руки не доходили і розум працює трошки в іншому напрямку. Коли ти чогось чекаєш, то найбільше сподіваєшся, що воно  станеться в цю мить, саме сьогодні, бо тобі так цього хочеться. Але в житті так не буває, і того, чого ми так сильно хочемо - потрібно добиватися, прикладати титанічні зусилля, іноді чекати цілу вічність, щоб воно хоча б на секундочку  ввірвалося в твоє життя, як хвіст метеорита. Але часто воно цього варте!!!

І не  дарма ми маємо здатність мріяти, творити, придумувати, захоплюватися, планувати - тоді ми відчуваємо, що ми люди - ми живі, маємо ціль, снагу до життя , заради кого або чого жити. Коли в людини відбирають мрію, не знаю, як іншим - я б просто задихнулась, адже це те єдине, що може тримати на плаву під час бурі, холодних вітрів, пекучого болю, чужої зневіри, розчарування, адських страждань і власних поневірянь.