Мій день...

За вікном сташна сіризна, а в середині сонце в зеніті!
І ще один день, і ще один... , а щастя, ніби зашпориталось за мій поріг!
Важко пояснити певні речі, чи навіть вчинки, коли ти в стані осіннього сп'яніння і емоційного потрясіння і всяких переїздів, нових людей, метастазів нових почуттів....
А ще, я купила панчохи кольору морської хвилі із зеленими п'ятками - вони такі милі і мякенькі!
Хочеться гріти душу... Кавою, задушевними солодкими, дещо невпорядкованими безмістовними розмовами, коньяком і коханням....
Живіть, коли сірі будні, затягнуте небо і кишені порожні)