Буває ми настільки заклопотані власним ритмом, що не в силах вирватися із своєї буденності бодай на п'ять, на сім хвилин. Рівно стільки часу потрібно,  щоб врятувати життя людинки,яка прирекла себе на самотність - через голі дерева і холодне повітря в кімнаті, чи вологі каплі по той бік скла, байдуже... 

Ми часто вживаємо слово " потім", не здогадуючись, що потім вже не буде потрібно, його може навіть не бути, або воно затягне тебе в таку безодню протиріч і нових проблем, викревлених поглядів, власного безпам'ятства і ще чогось...

А сказати :"Я тебе люблю!", " Скучаю!", "Пошвидше приїзджай!" - це лічені секунди, які можуть змінити цілий день найсамотнішої душі, іноді навіть погляд на себе і свої невдачі.
Ми  недооцінюймо сили притягнення,яка діє у кожному з нас,що зачасту придушуймо її, коли вона дає поштовх вирватися.....