Краматорськ

Не знаю, як кому, але мені завжди мало одного тижня, щоб скласти об'єктивне враження про місто, тому я обов'язково, просто змушена поїхати ще раз в Париж, бо це місто, воно проковтнуло один тиждень життя, як краплі води у спекотний день, ці дні розчинились у вирі подій, вулиць, людей, метро, кафе. Я не можу, щоб не скуштувати його ще раз, я хочу ковток свіжого повітря, мені терміново потрібно в Париж.
Але зараз я, як ви зрозуміли по назві розповіді - я проживаю в Краматорську і це звичайно не Париж чи Мілан, чи Брюссель, але воно мені дуже сподобалось. А може це зима впливає на мене і вже три дні йде сніг, такий лапатий і білий. Вулиці практично пусті і всюди світяться фонарі і можна годинами гуляти і слухати музику і танцювати -танцювати  посеред вулиці, людей практично немає.... А зранку, таке враження, ніби ти знімаєшся у фантастичному фільмі, бо йдеш по дорозі - кругом ні живої душі... тиша, дерева в снігу схилились під зимовим тягарем коротких днів -  вулиці порожні!
А, ще я забула згадати, що це місто дещо застигло в часі,хоча я не жила в епоху Радянського союзу, але з фільмів того часу, я розумію, що Краматорськ мало, що змінився з того періоду. Якщо хочеться пройти крізь машину часу -  можете махнути сюди і ви пірнете в минуле на років тридцять назад! Навіть пам'ятник Леніну тут скинули в 2015! Дехто навіть не здогадувався до 2015року, що люди давно живуть у XXI столітті! І багато магазинів зберегли не лише вигляд з соціалістичних часів, а й назву.
Сьогодні ми довго бродити і купили собі з Юрою кумедні шапки....
І нам приємно було тут жити.... Я б з радістю вернулась сюди ще раз....
p. s.  у мене давно була мрія побувати на заводі, де виливають сталь, може..  .