Дощ

Тихо спокійно падає дощ.... І чому ти щоразу , коли приходиш,падаєш чи ідеш закохуєш мене в себе?!..... Твої кроки такі повільні,можливо дещо втомлені чи нещасні, не знаю,я ще не розібралася до кінця, але ти  крокуєш до мене.
Навкруги тихо, лише чути  вечірнє моросіння,як нічне несподіване побачення!
Відчуття підсилюються в самоті і під теплою ковдрою....
Дощ на долонях, він змиває залишки сьогоднішнього дня, пережитих емоцій і ніжної ностальгії.
Так тепло, можливо душа на пряму пов'язана з пириною , а може їй добре,бо наступило "сьогодні".....