Напевно у кожного в житті бували миті, коли в міру емоційного піднесення, життєвого добробуту, задоволенням собою або ще якихось сходжень векторів, здавалося,що життя - це така чудова затія, і всякі негаразди, конфлікти чи невдачі - це пуста трата нашого часу, емоцій чи занадто велика жертва для певних стосунків.
Але буває і навпаки,і чомусь це " навпаки" - ,як правило, затяжне, болюче,колюче, завдає гніту і сум'яття і тягнеться роками, як довжелезні вагони в порохотяга.
Знітившись у власній шкарлупі тобі видається весь світ відчуженим і пустим, хочеться скрутитися клубочком і завмерти до наступної осені, чи зими,чи наступної зустрічі,чи ще чогось такого непомітного, але й важливого водночас....
Чомусь саме в цьому стані порожнечі і паралельно безмежної внутрішньої пустелі ми робимо власні судження про себе, переоцінюємо себе у соціумі і своїй соціальній належності, власної значимості та свого внеску у безвимірний простір життя.
І.... тут ключовий момент у 98%-ах ти доходиш неправильного висновку, а якщо ти встиг вже запертися у цій кожусі неприступності, емоційної кволості, тоді точно від тебе починає "смердіти", але, стоп,пауза - банальність : ти не відчуваєш цього "штину", бо звик до нього і вважаєш це неприйнятне відчуття - цілком звичним, адекватним, навіть рідним. А близької, насправді потрібної тобі людинки ти не кличиш, не хочеш пригорнути, та й так сильно і міцно,щоб та оболонка прорвалася і ввесь світ довкола перестав існувати....
В кінці ти приходиш до висновку,що ніколи не станеш Пікассо, Бахом, Г.Фордом чи будь-якою особою,що нібито зробила внесок у розвиток цілого людства. Але, ніхто, майже ніколи, не згадує про десятки чи то й сотні попередників,які протоптували шлях,на якому з'явився оцей відомий геній!
І суть усього навіть не в тому,чи тебе пам'ятатимуть покоління, зрештою,нехай навіть вже твої внуки забудуть про тебе - це не має значення,це глибоко порожнє, обезцінене кожним наступним етапом, кроком, днем- важливо те,ким ти є сьогодні для самого себе і незамінних тобі людей - це принесе усю повноту насолоди життям. Нехай твоє ім'я не згадають вже завтра, але сьогодні ти можеш втілювати найпрекрасніший аромат - дивний п'янкий запах,що несе із собою кожний подих, наступна хвилина твоєї історії.
пʼятницю, 7 вересня 2018 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар